Турецькі будівельники можуть втратити багатомільярдні доходи в Росії

Турецькі будівельники можуть втратити багатомільярдні доходи в Росії

Дмитро Медведєв заявив, що наслідком удару по російському бомбардувальнику Су-24 з боку Туреччини може стати відмова від ряду важливих спільних проектів.

Він також підкреслив, що турецькі компанії можуть втратити позиції на російському внутрішньому ринку.

Депутати Державної думи пропонують економічну блокаду Туреччини в ряді галузей, у тому числі в будівельній.

Депутат від КПРФ Вадим Соловйов направив Дмитру Медведєву звернення, в якому запропонував ряд відповідних економічних заходів на агресію Туреччини щодо Повітряно-космічних сил Росії.

Зокрема, парламентарій запропонував розглянути можливість повної заборони на імпорт до Росії продовольчої продукції, продукції текстильної та швейної промисловості Туреччини. Крім цього, адекватною відповіддю, на думку парламентарія, буде і вигнання з Росії турецьких будівельних компаній, які отримують багатомільярдні доходи.

Депутат Вадим Соловйов також зауважив, що після нападу на російський військовий літак, яке призвело до загибелі російського пілота, важко уявити собі ситуацію, щоб Росія дозволила країні-агресору далі заробляти на своєму ринку мільярди доларів.

- У Росії над багатьма, а іноді і знаковими - такими як башта «Федерація» в «Москва-Сіті» - проектами працюють турецькі будівельні компанії, - зазначив депутат. - Чому заробляти у нас повинні компанії країни, так гостро не підтримуючої нашу політику, що співпрацює з терористичними формуваннями?

Вечора 24 листопада Федеральне агентство з туризму (Ростуризм) заявило, що заборонило вітчизняним туроператорам продавати путівки в Туреччині у зв'язку із загрозою тероризму в цій країні.

Таким чином, позбавлення Туреччини російського туристичного потоку стало першим серйозним економічним відповіддю Росії.

Однак туріндустія є далеко не єдиною статтею доходу турків від росіян.

З початку правління Реджепа Ердогана (2003-2014 рік - прем'єр Туреччини, з 2014-го - президент) спостерігається значне зростання товарообігу між РФ і Туреччиною. Якщо в 2003 році обсяг двосторонньої торгівлі становив $ 6800000000, то вже в 2004 він різко піднявся - до $ 10900000000. За підсумками 2010 року Росія стала другим за значенням зовнішньоторговельним партнером Туреччини. За даними порталу зовнішньоекономічної інформацією Мінекономрозвитку Росії, що спирається на оцінки Держуправління статистики Туреччини, в 2010 році товарообіг Росії з Туреччиною вже становив $ 26224000000, при цьому російський експорт до Туреччини склав $ 21592000000 проти імпорту в $ 4632000000.

Аналогічна тенденція спостерігалася і в наступні роки - товарообіг продовжував зростати: $ 29945000000 в 2011 році, $ 33306000000 - в 2012-м, $ 32030000000 - в 2013 році.

Туреччина, за даними її Держуправління статистики за 2013 рік, в основному імпортує з Росії мінеральні продукти ($ 17281000000 - 68,9%), метали і металеві вироби (16,9%), продовольство і сільгоспсировина (7,8%) і в менших частках хімпродукцію, деревину тощо

Росія, за цими ж даними за 2013 рік, в основному імпортує з Туреччини машини й устаткування (29,7%), текстиль, одяг і взуття ($ 1594000000 - 22,9%), продовольство і сільгоспсировина ($ 1178000000 - 16,9 %).

Таким чином, одяг і продовольство, які пропонує заборонити до ввезення в Росію депутат Вадим Соловйов, становить близько 40% всього експорту Туреччини в нашу країну.

Крім виробництва товарів та експорту їх до Росії, однією з найважливіших статей доходу Туреччини та турецьких компаній є будівельний бізнес в Москві та інших містах РФ. При цьому турецьким девелоперам вдавалося отримувати замовлення на реалізацію багатьох масштабних комерційних будівельних проектів.

Найбільша турецька будівельна компанія «Ант Япи» (Ant Yapi), що діє в Росії через своє представництво «Ант Япи Санайі ве Тіджарет Анонім Ширкеті», встигла вже побудувати 62-поверхову західну вежу «Федерація» комплексу «Москва Сіті», ряд торгових і житлових комплексів у Москві, в тому числі МЖК «Аеробус», КП «Барвіха хиллз» і багато інших. Крім цього, «Ант Япи» була генпідрядником при будівництві бізнес-центру «Електро» в Санкт-Петербурзі. Ряд житлових комплексів побудований компанією в Пермі, їй же в листопада 2013 року був відданий генпідряд на будівництво ЖК «Парк Рублево» в ближньому Підмосков'ї.

Генеральним підрядником будівництва комплексу «Вежа« Федерація », в якому взяла участь« Ант Япи », є інша турецька компанія - Renaissance Construstion. Судячи з її сайту, всі основні її висотні проекти, якими пишається компанія, знаходяться в Москві. Крім «Федерації», компанія побудувала багатофункціональний адміністративно-діловий комплекс з двох веж Renaissance Moscow Towers (60 і 65 поверхів, загальна площа - 357 тис. Кв. М), вежу «Еволюція» (48 поверхів), адміністративний і торговий комплекси в Москві .

Крім висоток, Renaissance Construction також займалася і займається будівництвом ТРЦ «Слов'янка» (136 тис. Кв. М), ТЦ на Полежаевской (130 тис. Кв. М), ТЦ «Авіапарк» (330 тис. Кв. М), ТЦ Columbus (220 тис. кв. м).

Крім цих двох компаній, в Москві та інших містах країни працює безліч інших турецьких будівельних фірм, які реалізовують проекти на мільярди доларів. Турецька GRM Group побудувала «Триколор», компанія ESTA Construction зайнята будівництвом стадіону ФК «Краснодар», яким володіє засновник мережі «Магніт» Сергій Галицький. Costa Group, як і багато інших турецькі компанії, мала поспіль в «Москва-Сіті» - МФК «Москва-Сіті», ділянка 16.

Мабуть, найбільший досвід роботи в Росії має турецький холдинг Enka, що є одним з лідерів будівельного ринку Росії зі штаб-квартирою в Стамбулі. Enka почав працювати в Росії ще з часів СРСР - в 1988 році брав участь у реставрації Петровського пасажу, в 1993 році холдинг відновлював Білий дім після жовтневих подій.

Пізніше Enka брав участь у реконструкції будівель Держдуми і уряду Росії, будував у різних містах гіпермаркети IKEA, був підрядником зведення заводів Toyota і General Motors в Санкт-Петербурзі. Природно, компанія має свої підряди і в проекті «Москва-Сіті». Навесні з'явилася інформація, що Enka збирається реалізовувати в ЮВАО Москви гігантський житловий проект на 633 тис. Кв. м. Кілька років тому турецька компанія Enka звинувачувалася у фінансуванні війни в Чечні, проте її керівники спростували цю інформацію.

Представник компанії Mimsa Construction, що займалася будівельно-монтажними роботами в проектах «Рублево Парк», ТЦ в Новосибірську, аеропорту Шереметьєво і багатьох інших, Гексу Гюльсой розповів «Известиям», що турецький будівельний бізнес в Росії продовжує роботу в колишньому режимі.

- Поки що ми працюємо, як працювали, приймаємо участь у будівництві на об'єктах в «Москва-Сіті». Безумовно, шкода, що між нашими країнами зараз таку напругу, - розповів він. - Ймовірно, сьогодні все залежить від влади. Важко припустити, що буде далі.

Експерт Рейтингового агентства будівельного комплексу (РАСК) Інна Маратканова розповіла «Известиям», що сьогодні складно судити про частку турецького участі в будівельній галузі, оскільки більшість компаній працює через російські представництва та офшори. Але, на її думку, якщо їх попросять піти, то істотного впливу на ринок це не зробить, знайдуться інші компанії, здатні їх замінити.

Вона також зазначила, що на російський будівельний ринок навряд чи істотно вплине і можлива відмова від торгівлі будматеріалами.

- Якщо говорити про імпорт / експорті будівельних матеріалів, то можна відзначити, що частка імпорту основних будівельних матеріалів - цементу і цеглин - з Туреччини становить 0,5%, а частка експорту взагалі мізерно мала - 0,02%, - розповіла вона.

Примітно, що 24 листопада, через кілька годин після надходження інформації про збитий Туреччиною російському військовому літаку, на сайті Комплексу містобудівної політики і будівництва міста Москви з'явилася новина про те, що турецька компанія Enka планує вкласти в будівельні проекти столиці близько $ 500 млн. При цьому заступник мера Марат Хуснуллін зазначив, що «нещодавно силами цього інвестора був відкритий комплекс« Кунцево Плаза », однак вже найближчим часом він почне будівництво ще двох подібних комплексів».

За підрахунками столичної влади, турецькі компанії за 20 років присутності на московському ринку побудували близько 24 млн кв. м нерухомості.

Найбільшим спільним проектом Росії і Туреччини на сьогоднішній день є проектування та будівництво атомної електростанції «Аккую» в провінції Мерсін (угода була укладена у травні 2010 року). Проект, який передбачає зведення Росією в Туреччині чотирьох енергоблоків (2020-2023 роки), спочатку оцінювався в $ 22 млрд. У грудні 2014 року президент Туреччини Реджеп Ердоган у ході однієї з прес-конференцій зазначив, що вартість проекту з попередніх $ 22 млрд виросла до $ 27 млрд.

На думку керівника напряму «Фінанси і економіка» Інституту сучасного розвитку Микити Масленникова, приймаючи відповідні економічні заходи відносно Туреччини, російська влада, швидше за все, не відмовляться від атомного проекту.

- Зараз нам, звичайно, краще розібратися в мотивах турецької сторони, почекати вибачень і звернути їхню увагу, що якщо вони так будуть продовжувати, то розрив збудованих роками економічних зв'язків негативно відіб'ється на обох країнах, - вважає Масленников. - До того, щоб сьогоднішня емоційна напруженість у відносинах вплинула на товарообіг, будівельне співробітництво між країнами і, звичайно, АЕС, дійти не повинно. Туреччина завжди була одним з серйозних партнерів, і розрив такого партнерства не вигідний ні їй, ні нам.